“Розмови про відновлення” з Ігорем Чорним, керівником ГО "Сильні Бо Вільні", про волонтерство у Херсоні: виклики та надії
Волонтерство у Херсоні стало не лише проявом доброчинності, а й необхідною відповіддю на виклики війни. Люди з різних верств суспільства об'єднуються, щоб підтримати один одного в ці важкі часи. Кожен день волонтери стикаються з новими труднощами, ризикують власним життям, працюють без вихідних під обстрілами, але їхня рішучість та відданість справі залишаються непохитними.
Волонтерство в Херсоні — це не просто допомога, це спроба відновити надію та віру у майбутнє. Кожен, хто долучається до цієї справи, стає частиною великої команди, що прагне зробити життя людей кращим, незважаючи на обставини. Тому, сьогодні у новому випуску “Розмови про відновлення” говоримо про волонтерство у Херсоні з керівником ГО “Сильні Бо Вільні” Ігорем Чорним.
Громадська організація “Сильні Бо Вільні” розпочала свою діяльність з початком повномасштабного вторгнення. Тоді небайдужі херсонці об'єдналися і почали допомагати іншим жителям міста. Сьогодні “Сильні Бо Вільні” - це і евакуація цивільних з вкрай небезпечних зон - Антонівки, Кіндійки, Станіслава, Олександрівки, Дар'ївки тощо, і соціальне таксі для маломобільних людей, і робота з дітьми у безпечному дитячому просторі, а також ліквідація наслідків обстрілів. Попри власні ризики життям, команда організації активно співпрацює з місцевими жителями, намагаючись зрозуміти їхні потреби та надати необхідну допомогу.
ГО “Сильні Бо Вільні” стали одними з перших, хто започаткував соціальне таксі в Херсоні для маломобільних людей. “У Херсоні багато людей, які не можуть самостійно пересуватися, потребують допомоги у доїзді до медичних установ або інших важливих місць. Наші волонтери забезпечують перевезення для тих, хто не може користуватися звичайним транспортом. Це не лише полегшує життя людям, а й дозволяє їм отримати необхідну медичну допомогу та соціальні послуги”, - говорить Ігор Чорний. Але, на жаль, досі існує так зване “інформаційне голодування” і багато людей не знають, куди звертатися за допомогою, або ж не отримують актуальну інформацію про доступні ресурси. Це створює бар'єри для тих, хто потребує допомоги, і ускладнює роботу волонтерів.
Евакуація маломобільних людей є однією з найбільш складних задач. Часто такі люди потребують особливого підходу та обладнання для безпечного перевезення. ГО "Сильні бо вільні" забезпечує спеціалізовані автомобілі з підйомниками, що дозволяє проводити евакуацію без зайвих ускладнень.
За словами пана Ігоря, одна з основних проблем як для жителів міста, так і для волонтерів досі залишається бюрократія. Часто виникають труднощі з отриманням дозволів на проведення евакуацій, надання гуманітарної допомоги, отримання необхідного транспорту для роботи організації, необхідність звітування і т.д. Цей процес може затягнутися, що ускладнює оперативність реагування на потреби людей. Саме тут і має відігравати ключову роль, на думку Ігоря Чорного, місцева влада і її взаємодія з громадськими організаціями, благодійними фондами та волонтерами: “Так, міська адміністрація Херсона почала краще взаємодіяти з волонтерським сектором. Чесно кажучи, раніше ситуація була гіршою. Але, треба позбуватися цієї бюрократії. Це особливо критично в умовах війни, коли кожна хвилина має значення. Хотілося б, щоб влада більше допомагала і йшла на зустріч волонтерам”.
Важливу роль у діяльності та існуванні громадських організацій, і в тому числі ГО “Сильні Бо Вільні”, відіграє міжнародна співпраця. Завдяки цій співпраці організація отримує ресурси, які допомагають реалізувати різноманітні програми підтримки. Це включає гуманітарну допомогу, медичні послуги, підтримку для дітей та розселення евакуйованих з Херсона та області. Міжнародні партнери також допомагають організації з фінансуванням, що дозволяє розширити спектр послуг, які надаються. Це важливо для підтримки людей у Херсоні, які страждають від наслідків війни.
Так як один із напрямків ГО це гуманітарна допомога, ми поцікавилися у Ігоря Чорного наскільки на його думку питання гуманітарки досі актуальне для Херсона та області: “Я вважаю, що більшість мешканців підсіли на цю “гуманітарну голку” і деякою мірою ми самі в цьому винні. Люди вже звикли, що можна подзвонити і їм привезуть все необхідне. Були випадки, коли ми приїздили на евакуацію, а в помешкання не можна було пройти через коробки з гуманітаркою, вона там просто псується. Люди беруть навіть те, що їм не потрібно. Я не експерт, але, на мою думку, в Херсоні та області гуманітарної допомоги потребують десь 12-15%, це сім'ї з дітьми, пенсіонери та маломобільні. Люди не хочуть працювати, зловживають алкогольними напоями, хоча їхня допомога і руки дуже потрібні місту. Особливо зараз, коли є брак кадрів в усіх сферах через безпекову ситуацію, через мобілізацію і т.д. Якщо вам не потрібна гуманітарка, надсилайте її тим, хто потребує - хлопцям на передову, знайомим, у притулки для тварин”.
Але, не дивлячись на складну безпекову ситуацію і те, що окупаційні війська через 5 км від міста, ГО "Сильні бо вільні" також активно працює з дітьми та молоддю. Вони розуміють, що в умовах війни діти потребують особливої уваги та підтримки. Створення дитячих центрів стало важливим кроком в організації безпечного простору для дітей. Центри пропонують різноманітні програми, включаючи навчальні заняття, творчі майстер-класи та спортивні секції. Це допомагає дітям не лише розвиватися, але й відволікатися від важкої реальності, що їх оточує. А батьки можуть отримати необхідну підтримку та інформацію про діяльність організації та передати її тим, хто потребує допомоги.
Вже сьогодні Ігор Чорний та його команда розмірковують над тим, як буде жити Херсон далі, як заохотити людей повертатися: “Повернення людей до Херсона є складним завданням. Багато хто покинув місто через безпеку, і тепер вони бояться повертатися. Навіть якщо ситуація покращиться, необхідно буде створити умови, які заохотять людей повернутися. І тут держава має показати, що вона піклується про людей, що вони їй потрібні - це може бути забезпечення житлом, медичними послугами, робочими місцями, соціальне страхування тощо. Важливо, щоб люди відчували, що їхній добробут і безпека є пріоритетом. На жаль, зараз ситуація така, начебто їм на наших мешканців просто байдуже. Це стосується і тих, хто зараз живе та працює у місті, ризикуючи життям, і тих, хто, втративши все, мав покинути рідну домівку і стати ВПО”.
За ці три роки повномасштабного вторгнення у Херсоні та області сформувалася дуже сильна і активна громадська спільнота, з'явилося багато молодих ГО та волонтерських організацій. Вони всі намагаються взаємодіяти одна з одною, але досі, на думку пана Ігоря, немає тієї координації, яка мала би бути вибудувана, в тому числі, і з допомогою місцевої влади. Досі не налагоджене питання логістики в гуманітарній допомозі, немає людей, які б координували роботу ГО, досі присутній якийсь хаос: “Ми маємо об'єднати наші зусилля, адже ми всі працюємо задля однієї мети. Так, кожен займається своїм напрямком, але це має бути скоординовано. Треба забути про конкурентність та плітки. Ми всі робимо одну справу. Ми всі маємо бути одним механізмом”.
Не дивлячись на всі складнощі, з якими стикаються люди у фронтових громадах, Херсон - живе. Кав'ярні, магазини працюють, вулиці прибираються, комунікації ремонтуються. Важливо продовжувати працювати над відновленням і підтримкою місцевих жителів. За допомогою волонтерів та міжнародних партнерів, ми можемо створити краще майбутнє для Херсона. Наша спільна мета — повернути людям надію та можливість жити в мирі. Кожен з нас може долучитися до цього процесу, адже разом ми зможемо подолати будь-які труднощі.