“Розмови про відновлення” з Анжелою Литвиненко, головою ХОЦ "Успішна жінка". Про важливість соціалізації для херсонських дітей

Ковід, окупація, обстріли - в Херсоні та області є ціле покоління дітей, які не знають що таке перший дзвоник, що таке парта і дошка. 

Таким дітям важливе спілкування, соціалізація. В Херсоні завдяки громадським організаціям створюються і функціонують безпечні дитячі простори для дітей та батьків.

Проте потрібна більш комплексна робота з ними.

Про це і не тільки ми говорили у новому випуску "Розмови про відновлення" з Анжелою Литвиненко, головою ХОЦ "Успішна жінка".

ХОЦ "Успішна жінка" із часу створення організації (майже 25 років тому) працює у сфері захисту прав жінок і просування гендерної рівності. Одним із напрямків роботи Центру до повномасштабного вторгнення була протидія торгівлі людьми, сьогодні це переросло в активну працю з цивільними полоненими. Багато уваги Центр приділяє роботі з дітьми, створюючі безпечні простори для активного розвитку та соціалізації у деокупованих громадах Херсонщини. Одним із основних напрямків діяльності також залишається протидія та запобігання домашньому насильству - це і центр для врятованих, який діє у Херсоні, і мобільні бригади, які мають змогу надавати допомогу у області. 

“Для чого це потрібно? Часто люди, які були в окупації, виїхали, або повертаються у свої домівки, стикаються з тим, що їм важко впоратись з власною агресією і навчитись ненасильницькій поведінці, як ставитись до рідних та близьких, як поводитися з дітьми, тому що діти теж переживають і, ясна річ, що їм потрібна теж підтримка і допомога,” - розповідає Анжела Литвиненко. 

У Херсонській ТГ та трьох прилеглих громадах створенно сім безпечних просторів для дітей і батьків. В цих просторах надається психологічна та соціальна підтримка, працюють логопеди з дітками, щоб виявити потреби і допомогти родині впоратись зі складними життєвими обставинами, підвищити економічну спроможність і, таким чином, також допомогти людям з відновленням і посиленням їх стійкості в нинішніх умовах.

З початком повномасштабного вторгнення рівень домашнього насильства у громадах збільшився. І, певною мірою, на думку пані Анжели, це пов'язано з тим, що люди вже довгий час перебувають у постійному стресі, психіка просто не в змозі з цим впоратися. Особливо важко старшому поколінню. 

Ми поцікавилися у пані Анжели наскільки зараз місцева влада активна у забезпеченні соціальних потреб населення та співпрацює з громадськими організаціями: “Більшість керівників, які працювали в соціальній сфері, вони на місцях. Таким чином, налагоджена ще до війни співпраця здійснюється і можна сказати навіть не переривалась. Навіть коли частина нашої команди, і я в тому числі, були змушені виїхати через окупацію міста, ми підтримували зв'язок з нашими представниками, керівництвом в сфері соціальних послуг і надавали підтримку тим, хто її потребував. Ми евакуювали частину представників влади з різних громад, з ким тісно співпрацювали з ким підтримували зв'язок. Але, звичайно, є моменти, які потребують додаткової уваги і більшої включенності. Існує багато "закоординованості" на центральному рівні, і дуже мало людей на локальному рівні, у громадах, які вимушені все робити”.

Громадський сектор - це дуже потужний на сьогодні ресурс на Херсонщині, який влада може використовувати. Але, на думку Анжели Литвиненко, через те, що в Херсонській області величезне навантаження на громадські організації, які працюють нон-стоп, іноді втрачається комунікація та координація, “тому що кожен бачить свою територію, своїх людей, свої цілі і завдання, і “випахує” те, що може охопити власними ресурсами”.  

Нещодавно ХОЦ “Успішна жінка” робив гендерний профіль Херсонської області, і, за словами пані Анжели, у 2024 році в Херсоні жителів стало у 3 рази більше у порівнянні з 2022 роком, не зважаючи на те, що посились обстріли та руйнування. Процес міграції відбувається постійно. Херсонська область має прекрасний ресурс і шалений потенціал, але лише якщо будуть вирішені безпекові питання - буде й відновлення. “Має бути стратегія роботи з тими, хто виїхав, щоб ці люди хотіли повернутися і відновлювати свою землю з тим досвідом та знаннями, які вони отримують зараз за кордоном. Мають бути певні програми підтримки тих, хто буде повертатися. Нам є що повертати. Херсонці залишаються херсонцями, де б вони не були”.

Дивіться наш новий випуск і долучайтеся до обговорення!